Змінити змішувач у ванній — це не той ремонт, де обов’язково потрібен сантехнік з довідником розцінок. Якщо руки більш-менш ростуть звідки треба, а вдома є базовий набір ключів, впораєтеся за годину-півтори. Головне — розуміти послідовність дій і не поспішати на етапі герметизації з’єднань.
Що знадобиться з інструментів
Без цього списку краще навіть не починати, бо доведеться бігти в магазин посеред процесу з розкрученою сантехнікою в руках:
- розвідний ключ (краще два — один притримувати, другий крутити);
- газовий ключ для старих труб, якщо з’єднання прикипіли;
- фум-стрічка або лляна підмотка з пастою;
- герметик санітарний (силіконовий, білий або прозорий);
- ганчірка, стара пляшка або тазик — вода з труб все одно піде;
- рулетка, якщо купуєте змішувач з нестандартною відстанню між входами.
Іноді потрібен ще шестигранник — деякі сучасні змішувачі кріпляться саме через нього, а не через звичайну гайку.
Перекрийте воду і злийте залишки
Перший крок банальний, але саме на ньому найчастіше «прогорають» новачки. Закриваєте вентилі гарячої і холодної води — вони зазвичай стоять або на стояку, або біля лічильників. Після цього відкрийте старий кран, щоб стекла вода, яка залишилась у трубах. Інакше при відкручуванні гайки отримаєте фонтан просто в обличчя.
Якщо вентилів немає взагалі (буває в старих будинках), доведеться перекривати воду на весь стояк через ЖЕК або керуючу компанію. Це той рідкісний випадок, коли без дзвінка стороннім не обійтись, але майстра викликати все одно не треба.
Демонтаж старого змішувача
Далі беремо розвідний ключ і відкручуємо гайки, якими змішувач кріпиться до ексцентриків (це такі патрубки, що виходять зі стіни). Тут можуть виникнути проблеми: якщо змішувач стояв років десять і більше, гайки часто прикипають намертво.
У такому разі допомагає WD-40 — побризкали, почекали хвилин п’ятнадцять, спробували ще раз. Якщо не піддається — обережно, без фанатизму, простукайте гайку молотком через ганчірку. Це збиває іржу і послаблює з’єднання.
Коли старий змішувач знято, огляньте ексцентрики. Часто їх теж міняють разом зі змішувачем, особливо якщо на різьбі є сколи або сильна корозія. Купити нові ексцентрики коштує копійки, а нерви заощадите точно.
Як обрати новий змішувач
Тут головне — не купити щось красиве, але не те. Основні моменти:
Відстань між входами. Стандарт — 150 мм, зустрічається 100 мм. Виміряйте старий перед тим, як їхати в магазин, або хоча б сфотографуйте на смартфон з рулеткою поруч.
Тип кріплення. Більшість моделей для ванни кріпляться на ексцентрики зверху, деякі — знизу через гайки-баранчики. Якщо у вас акрилова ванна з бортиком, зверніть увагу на довжину гусака (виливу) — короткий може не діставати до середини ванни.
Матеріал і виробник. Не обов’язково брати найдорожчий, але і откровенний ноунейм за 300 гривень часто протікає вже через півроку. Середній ціновий сегмент від перевірених брендів — оптимальний варіант для квартири, де немає штурмового навантаження на сантехніку.
Встановлення нового змішувача
Тепер сама суть. Беремо фум-стрічку і намотуємо на різьбу ексцентриків — не жалійте, краще намотати з запасом, ніж потім боротись з протіканням. Намотка йде за годинниковою стрілкою, щоб при закручуванні гайки стрічка не збивалась, а щільніше притискалась.
Далі приставляєте змішувач до ексцентриків і накручуєте декоративні гайки вручну, поки не підуть туго. Останні оберти — ключем, але без надмірних зусиль: пластикові декоративні накладки на гайках легко тріскають від перестарання.
Після цього перевіряєте, чи змішувач стоїть рівно — на око або за рівнем. Якщо перекошений, підкручуєте одну сторону сильніше за іншу, поки не вирівняється.
Коли конструкція закріплена, підключаєте гнучкі шланги (якщо їх немає в комплекті — купуйте окремо, довжина зазвичай 40-50 см вистачає). З одного боку шланг йде на ексцентрик через прокладку, з іншого — на сам змішувач. Тут прокладки з гуми або силікону, фум не потрібен — головне не перетягнути, бо гумка продавлюється і починає підтікати.
Перевірка на протікання
Відкриваєте вентилі подачі води повільно, не різко. Дивитесь на всі з’єднання: під гайками ексцентриків, на стиках шлангів, біля основи змішувача. Якщо десь з’явилась крапля — не панікуйте, часто досить підтягнути гайку ще на чверть оберту.
Якщо тече з різьби, де намотана фум-стрічка — доведеться відкручувати і перемотувати заново, можливо, товщим шаром. Буває, що причина в бракованій прокладці — тоді просто міняєте її на нову, благо коштують копійки і продаються в будь-якому сантехмагазині.
Дайте системі попрацювати хвилин десять з відкритою водою — і гарячою, і холодною почергово. Метал і пластик під тиском гарячої води трохи розширюються, тому протікання іноді проявляється не одразу, а через кілька хвилин роботи.
Типові помилки при самостійній установці
Найчастіше люди спотикаються на кількох речах. По-перше, економлять на фум-стрічці або мотають її недостатньо — і потім дивуються, звідки капає. По-друге, перетягують гайки, думаючи що чим сильніше — тим надійніше. Насправді надмірна затяжка ламає різьбу або тріщить пластик, і доводиться купувати новий змішувач.
По-третє, забувають перевірити комплектацію перед установкою — буває, що в коробці не вистачає прокладки чи ексцентрика, і виявляється це вже в процесі роботи, коли все розкручено. Розпакуйте і перерахуйте деталі одразу, як тільки принесли коробку додому.
І ще один нюанс — герметик по периметру основи змішувача, там де він прилягає до стіни або бортика ванни. Багато хто про це забуває, а потім дивується, звідки в шві з’являється плісня чи вода затікає за облицювання. Тонкий шар силіконового герметика вирішує проблему раз і назавжди.
Встановлення змішувача — той випадок, коли теорія простіша за практику рівно настільки, наскільки прикипіла стара гайка. Якщо все зробити акуратно, дотримуючись послідовності і не економлячи на фум-стрічці з герметиком, результат прослужить роки без жодних сюрпризів. А виклик майстра для такої роботи — це переплата за те, що цілком під силу зробити самому за один вечір.