Коли справді можна обійтись без асенізатора
Вигрібна яма забилась, запах став нестерпним, а машина коштує пристойних грошей і приїде хтозна-коли — знайома ситуація для власників приватних будинків. Але виклик асенізатора не завжди обов’язковий. Якщо яма заповнена процентів на 60-70, а не по вінця, і проблема радше в накопиченні твердого осаду та неприємному запаху — впоратись можна самотужки.
Інша справа, якщо яма переповнена повністю або вода вже підступає до поверхні ґрунту. Тут без відкачки не обійтись, хоч механічної, хоч машинної. Тому спершу оцініть реальний стан речей, а вже потім обирайте спосіб.
Біологічні препарати — найпростіший варіант
Бактеріальні засоби — це, мабуть, перше, що варто спробувати. Живі бактерії поїдають органіку, розкладають фекальні маси, папір, харчові рештки на воду і безпечні сполуки. Результат — яма поступово звільняється від твердого шару, а запах зникає буквально за тиждень-два.
Працюють такі препарати не миттєво, зате ефект накопичувальний і тривалий. Купити можна в будь-якому господарському магазині — “Санекс”, “Доктор Робик”, “Біосепт” та десятки інших брендів. Різниця здебільшого в концентрації бактерій і ціні.
Нюанс, який часто ігнорують: бактерії гинуть від хлору, побутової хімії з агресивним складом і навіть від антибіотиків, якщо хтось із домашніх нещодавно їх приймав. Тобто якщо ви миєте унітаз “Доместосом” щодня — жодні бактерії там не приживуться. Доведеться на час обробки перейти на нейтральні миючі засоби.
Ще один момент — температура. При мінусовій температурі бактерії просто не працюють, тому взимку в неопалюваній ямі цей метод марний. Оптимально — весна, літо, початок осені.
Хімічні засоби для швидкого результату
Якщо часу мало, а запах треба прибрати ось прямо зараз — виручать хімічні окислювачі. Найпоширеніші — на основі нітратних сполук або аміачних. Вони не такі делікатні, як бактерії, зате діють швидше і не бояться хімії, яку ви ллєте в каналізацію.
Із мінусів: такі препарати не завжди безпечні для ґрунту та рослин поблизу, тому лити їх варто акуратно, дотримуючись інструкції на упаковці. І, звісно, вони не поновлюють яму до стерильної чистоти — просто пришвидшують розклад і знижують кількість патогенних мікроорганізмів.
Формальдегідні засоби теж існують, але їх використання в приватному секторі законодавчо обмежене через токсичність. Раджу оминати такі варіанти, навіть якщо продавець запевняє, що “всі так роблять”.
Механічне відкачування власними силами
Коли яма заповнена рідкою фракцією більш ніж наполовину, найпростіше — просто відкачати частину вмісту насосом. Тут знадобиться дренажний або фекальний насос — той, що розрахований на роботу із забрудненою рідиною і невеликими твердими включеннями.
Порядок дій приблизно такий:
- підготуйте ємності для відкачаної рідини (бочки, каністри) або одразу шланг для відведення на компостну яму чи спеціально відведену ділянку подалі від колодязя і будинку;
- опустіть насос у яму, переконавшись, що фільтр не забитий великим сміттям;
- відкачуйте частинами, стежачи за рівнем — не варто осушувати яму повністю, бо стінки можуть просісти без тиску рідини зсередини;
- після відкачки рідкої фракції можна пройтися по дну спеціальним ковшем на довгій ручці, щоб дістати щільний осад.
Фекальний насос коштує від 2-3 тисяч гривень і вище, залежно від потужності. Для одноразового використання можна взяти в оренду — у багатьох містах така послуга є, коштує суттєво дешевше за виклик асенізаторської машини.
Важливо: працювати краще у респіраторі та рукавичках, гази з вигрібної ями токсичні, а в замкнутому просторі можуть навіть спричинити запаморочення. Не нахиляйтесь низько над ямою без потреби і не працюйте на самоті — мало хто про це думає, а даремно.
Куди діти відкачану рідину
Ось тут багато хто зупиняється, бо не знає, що робити далі. Виливати вміст вигрібної ями просто на город — погана ідея, особливо якщо там ростуть овочі для власного споживання. Патогенні бактерії можуть залишатись у ґрунті місяцями.
Прийнятний варіант — облаштувати окрему компостну яму подалі від будинку і джерел води (щонайменше 20-25 метрів від колодязя), і зливати туди рідку фракцію, перешаровуючи із землею, соломою чи листям. За кілька місяців такий компост частково переробиться і стане менш небезпечним, хоча для їстівних культур я б його все одно не радив.
Якщо ділянка маленька і подітись нікуди — доведеться все ж таки замовляти вивіз хоча б відкачаної рідини, навіть якщо основну частину роботи ви зробили самі. Це вже дешевше і швидше, ніж повний виклик асенізатора на переповнену яму.
Профілактика, щоб рідше зустрічатися з цією проблемою
Простіше не допускати переповнення, ніж потім героїчно все розгрібати. Кілька простих звичок реально продовжують життя вигрібній ямі:
Регулярно (раз на місяць-два) додавайте бактеріальний препарат навіть якщо яма ще не повна — це профілактика, а не швидка допомога. Не змивайте в каналізацію те, що там не має бути: серветки, памперси, залишки фарби, олію після смаження. Все це не розкладається бактеріями і поступово забиває яму твердим осадом, який потім доводиться вигрібати вручну.
Якщо є можливість — встановіть двокамерну систему з переливом або взагалі перейдіть на септик із біологічним очищенням. Так, це вкладення на старті, зате вигрібну яму доведеться чистити в рази рідше, а деякі системи взагалі працюють роками без відкачки.
Коли самостійна чистка — погана ідея
Чесно кажучи, є ситуації, де експерименти самотужки можуть вилізти боком. Якщо яма старого зразка, без бетонних кілець, зі зруйнованими стінками — краще одразу викликати фахівців, бо необережне відкачування може призвести до обвалу.
Так само, якщо запах іде не тільки з ями, а й просочується в підвал будинку чи відчувається на сусідній ділянці — це вже питання не косметичне, а серйозної герметизації системи. Тут бактерії і хімія не допоможуть, потрібна діагностика та, можливо, ремонт самої конструкції.
І ще момент — якщо ви живете в місті чи селищі з централізованою системою вивозу стоків, перевірте місцеві правила. У деяких населених пунктах самостійне виливання відходів навіть на власній ділянці карається штрафом, бо порушує санітарні норми.
Загалом, очистити вигрібну яму без асенізаторської машини цілком реально, якщо підійти до питання без фанатизму. Бактеріальні препарати — для профілактики і легких випадків, хімія — коли треба швидко прибрати запах, а насос — коли рідини накопичилось забагато і час діяти рішуче. Головне — не затягувати до критичного стану, тоді і проблем буде менше, і гаманець ціліший.